За нашими оцінками, через бойові дії та окупацію частини територій країна могла недоотримати до 35% довоєнного потенціалу врожаю пшениці. У “спокійні” роки валові збори пшениці в Україні зазвичай сягали 28-32 млн тонн. Наразі середній річний показник утримується на рівні близько 22 млн тонн, що означає недоотримання 8-10 млн тонн щороку залежно від сезону.

Найбільших втрат зазнали регіони так званого “пшеничного поясу”: Херсонська, Запорізька, Луганська та Донецька області. Частина посівів там знищена або замінована, логістика ускладнена, а близькість до лінії фронту унеможливлює стабільне проведення сівби та жнив.

“Ми втратили приблизно третину експорту пшениці через війну. Слід враховувати, що навіть на вільних від окупації територіях біля фронту сіяти та збирати урожай важко. Якби бойові дії припинилися, ми могли б додатково зібрати до 2 млн тонн із доступних посівних площ“, – заявив директор Артем Соловйов.

Також, втрат зазнали й врожаї соняшника. За оцінками “ГРЕЙН ПАУЕР”, з початку повномасштабного вторгнення Україна щорічно недоотримує 3 млн тонн цієї культури.

Попри втрати, експорт залишається значущим. За даними Української зернової асоціації, у маркетинговому році 2024/2025 Україна експортувала 15,5 млн тонн пшениці на суму близько $3,16 млрд при виробництві близько 22,4 млн тонн. Найбільшими імпортерами були Іспанія, Єгипет та Алжир.

Зазначаємо, що стабільна робота морського коридору та диверсифікація ринків збуту дають змогу підтримувати експорт навіть в умовах війни. Однак відновлення доступу до постраждалих регіонів та розмінування сільськогосподарських земель є критичними для відновлення довоєнних обсягів.

У 2025 році внутрішні ціни на кукурудзу в Україні мають підстави для зниження на від $10 до $15/тн через суттєве нарощення врожаю та зростання конкуренції з боку інших експортерів, повідомив директор компанії “ГРЕЙН ПАУЕР” Артем Соловйов.

Погана новина для українських фермерів: на яку продукцію значно впадуть ціни

“Ключові драйвери – це суттєве нарощення врожаю в Україні (орієнтовно на 4-4,5 млн тонн). Водночас зростають обсяги виробництва у світі, а більш привабливі ціни в інших постачальників – насамперед США та Бразилії – витісняють українську пропозицію з окремих європейських напрямків”, – зазначає директор “ГРЕЙН ПАУЕР” Артем Соловйов.

За його словами, яскравим прикладом є ситуація в Іспанії: американська кукурудза надходить за нижчими цінами, що тисне на премії для кукурудзи українського походження. Відповідно, це створює необхідність корекції внутрішніх котирувань, аби оперативно розвантажити пропозицію нового врожаю.

“Не впевнений, що фермери легко погодяться на нижчі ціни, але ринок диктує свої умови. Якщо покупці не приймають поточні рівні, зерно все одно доведеться реалізовувати, особливо з урахуванням великого врожаю кукурудзи цього року. Наприклад, Китай вже законтрактував значні обсяги у Бразилії і зараз котирування бразильської кукурудзи в Китаї стоять на $13-14 за тонну нижче, ніж української”, – пояснює Артем Соловйов.

Проте експерт зазначає, що очікує переорієнтацію експортних потоків української кукурудзи до Туреччини та країн ЄС. За оцінками “ГРЕЙН ПАУЕР”, частка Туреччини у структурі експорту в наступному маркетинговому році може зрости до 15%. Нагадаємо, за даними Української зернової асоціації, у 2024/25 маркетинговому році Україна експортувала близько 21,5 млн тонн кукурудзи на суму майже $4,5 млрд. При цьому виробництво кукурудзи становило 25,9 млн тонн. Основними імпортерами української кукурудзи були Туреччина, Італія та Іспанія.

Підсумки першого півріччя 2025 року для «Грейн Пауер»

За січень-червень ми експортували близько 165,5 тис. тонн зернових культур, що забезпечило надходження понад $33 млн валютного виторгу для України. Це на 32% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. До державного бюджету компанія спрямувала понад 7 млн гривень податків.

Зростання виторгу на 32% – це результат щоденної відданої праці нашої команди та підтримки партнерів. Також ми продовжуємо вдосконалювати процеси: оптимізували логістичні маршрути між чорноморськими портами та залізницею, скоротивши час обігу вагонів та суден.

Навіть попри воєнні виклики, український морський коридор продовжує працювати, а агроекспорт залишається потужною опорою економіки.
Дякуємо кожному, хто вносить свій внесок у цей результат. Разом доводимо: стабільність та розвиток можливі навіть у непростих умовах.

Стабільний експорт української агропродукції посилює пропозицію валюти на міжбанку й знижує потребу Нацбанку у валютних інтервенціях. Так вважає директор “Грейн Пауер” Артем Соловйов.

“Стійкий агроекспорт – це одна із ключових складових обороту валюти в економіці України та стабільності курсу гривні. Коли зернотрейдери відвантажують ритмічно та забезпечують швидке надходження виручки, ринок отримує валюту, а НБУ – менше приводів для інтервенцій із продажу валюти”, – зазначив він.

Соловйов додав, що “Грейн Пауер” продовжує інвестувати в якість, логістику та ризик-менеджмент, “аби зберігати цю стабільність”.

Згідно з підрахунками Національного банку Україні, у серпні міжнародні резерви України зросли до $46 млрд, що стало можливим завдяки офіційним надходженням та скороченню чистих продажів валюти НБУ на 22%.

Зернотрейдери відіграють у цьому процесі важливу роль. За підсумками агросезону 2024/25 (маркетинговий рік завершився у липні) Україна експортувала близько 40,6 млн т зернових і зернобобових культур, з яких 22 млн т становила кукурудза, а близько 15,7 млн т – пшениця.

Як один із великих приватних зернотрейдерів, “Грейн Пауер” оперативно диверсифікував маршрути (глибоководні порти Чорного моря, залізниця та авто), підтримує ритмічність відвантажень та дисципліну розрахунків. Завдяки репутації надійного постачальника вдалося зберегти контракти з ключовими міжнародними покупцями попри логістичні складності внаслідок повномасштабного вторгнення.

У 2025 році основним каналом для агроекспорту залишається “Український морський коридор”, яким станом на липень було доставлено понад 130 млн т вантажів, з яких 81 млн т – агропродукція. Саме він забезпечує основний фізичний потік агропродукції, що критично для валютних надходжень.

Чи готові українські зернотрейдери до нових правил експорту?

Довоєнні тарифні квоти знову в силі. На решту цього року Єврокомісія встановила квоту з нульовим митом у розмірі 7/12 від річної. Це дозволяє безмитно завезти ще приблизно 583 тис. тонн пшениці. Точніше навіть не суто пшениці, а всієї товарної групи «пшениця/спельта/меслін + борошно/крупи/пелети». А поза квотою маємо платити стандартне специфічне мито ЄС – 95 євро за тонну.

Наші приблизні підрахунки показують, що про торгівлю зерном з Європою на таких умовах можна забути. У звичайний сезон чиста торгівельна маржа на пшениці становить орієнтовно 3–7 євро за тонну після фрахту, портових зборів, фінансування та хеджу. Додатковий бар’єр у 95 євро за тонну поза квотою руйнує маржу повністю. У такій торгівлі просто нема сенсу.

Але це ще не все.  Для тих зернотрейдерів, хто працює переважно з пшеницею, квотування ЄС призведе до втрати десь 15% виручки. Це вже впливає на закупівельні ціни на елеваторах, логістичні ланцюги та ліквідність трейдерів.

І наостанок – держбюджет України може недоотримати від 120 до 280 млн євро валютних надходжень, залежно від зміни світових цін і того, наскільки мито «лягає» на експортера.
Невдовзі побачимо, чи всі колеги готові виходити на нові ринки поза межами ЄС.